В цій короткій публікації хочеться розкрити перелік тих знань, які даються під час навчань і розібрати певні моменти, в яких інструктори часто припускаються помилок.

Одразу зазначимо, що це лише рекомендації, а не догми і їх орієнтовано на тих, хто зацікавлений в вдосконаленні свого інструкторського курсу і ніяким чином не зобов’язують до виконання.

Наведемо перелік навчально-бойових завдань для військовослужбовця з питань військово-медичної підготовки.

1.Робота в Червоній Зоні

Виконання завдання з оцінки ситуації та контакту з пораненим, підхід до пораненого. Напевно, один з найскладніших елементів в такмеді, оскільки фактично – це тактика, а не такмед. Тут головне знати специфіку і протоколи тактичних дій даного підрозділу, щоб не виглядати профаном, або ще краще залучити тактичного керівника групи до занять. На себе ж в той час паралельно взяти виконання завдань з зупинки критичної кровотечі (робота в червоній зоні, самодопомога та взаємодопомога). В роботі зі джгутами акцентувати не будемо на чомусь конкретно, тут матеріалу на окрему тему.

2. Виконання завдання з евакуації пораненого

Тут все просто – робота в червоній зоні, робота в жовтій зоні: самостійно, двійками, трійками тощо. Ноші м’які та жорсткі, евакуаційна стропа. Основне не перемішати жовту й червону зону, багато не мудрувати, оскільки часто варіант евакуації, який вам не зручний – буде найбільш вдалим вибором для конкретного бійця. Не варто зациклюватись на стереотипах. Пам’ятаймо – нема неправильного способу евакуації з червоної зони окрім того, в якому вас підстрелили або ви травмувались.

3. Виконання первинного та вторинного огляду

Часто цей пункт упускається, а якраз від нього залежить вчасність та ефективність наданих рятувальних заходів пораненому. Перевіряємо чи добре засвоєний алгоритм (називайте CABC, MARCHE, КОЛЕСО тощо, аби бійці запам’ятали порядок дій) обов’язково контролюємо виконання огляду на час. Звісно ж, тут не обійтись без червоного скотчу або “крові”. Обов’язково рекомендуємо розмежувати первинний огляд (життєво небезпечні стани) і вторинний огляд.

4. Дихальні шляхи

Виконання завдання з надання допомоги при обструкції дихальних шляхів. Надання допомоги при втраті свідомості (самодопомога при ризику), оцінка життєдіяльності та виявлення критичних станів (APVU \ РеГБІ). Хтось скаже, що це входить в елемент огляду, але на цьому пункті треба більш заглиблено попрацювати з непрохідністю ДШ, переворотами в стабільне бокове положення, назофарингіальним повітроводом (допоки кожен собі не поставить- не зрозуміє). Знову ж таки, для бійців уникаємо конікотомії: 1) законодавчо це питання є неврегульованим; 2) якщо у вас обмежений час подачі матеріалу – очікуйте помилок і перерізаних горлянок.

5. Виконання завдання з надання допомоги при порушеннях дихання

Тут розглядається пневмоторакс. Знову ж таки багато думок і багато суперечностей. Одні викладають оклюзивну пов’язку, хтось вважає, що цього недостатньо і дає бійцям ще навички використання декомпресійної голки, але пам’ятаймо: 1) законодавчо це питання є неврегульованим, 2) якщо у вас обмежений час подачі матеріалу, ви на полігоні без наочності, практики на біоматеріалі чи манекенах – очікуйте помилок і радісних вигуків: “Нас вчили, як правильно пробивати голкою серце”.
Першочергово є сенс орієнтуватись на методиці Burping при напруженому пневмотораксі.

6. Виконання завдання з надання допомоги при кровотечах в зоні укриття

Тампонада, кровотеча шиї, бандажі та ППІ в жовтій зоні. Здається тут все зрозуміло і ця тема не викликає питань, але. Кровотечі шиї. Деякі іноземні інструктори уникають цієї теми, обґрунтовуючи, що або це 200-тий, або це не критичне поранення. Інші ж, якщо і викладають цю тему – то дуже різняться в своїх методиках. Єдине ж чого уникаємо ми – ніяких джгутів на шию в бойовій ситуації, а лише пальцевий тиск. Але, перш за все давайте спробуємо перевірити, що є ефективним, навіть на самих себе… критерії: 1) сила, яку ми витратимо для перетискання судинного пучка. А тут акцент ПУЧКА, оскільки при пошкодженні артерії можна допускати пошкодження вени, яка має здатність підтягувати повітря і спричиняти емболію; 2) швидкість з якою можна виконати цю дію ще до втрати свідомості бійцем (пам’ятаємо найкраща допомога це самодопомога); 3) ефективність маніпуляції – перевіряється у здорової людини відсутністю пульсації скроневої артерії зі сторони затиснення (трішки до переду від козелка вуха). Якщо ж обраний метод відповідає всім вимогам, то, вірогідно, він є одним з правильних. Якщо ж ні – варто задуматись. Стосовно попускання турнікетів – пам’ятаймо – турнікет попускається на етапі тампонади, а не коли вже тампонаду перемотали бандажем! Це критично, оскільки до моменту візуального відновлення кровотечі сам бандаж вбере певний об’єм крові.

7. Виконання завдання з надання допомоги при травмах та переломах

Робота з травмованими, фіксація кінцівок, підворіт стопи, травма коліна. Стосовно травми та іммобілізації рекомендовано не заморочуватись на складному. Максимально просто пояснювати бійцям те, з чим вони імовірно стикатимуться в повсякденності та як вирішити проблему з мінімальним оснащенням. Важливим фактором є принцип роботи підрозділу та вид і наявність транспорту до евакуації.

8. Виконання завдання з надання допомоги при шкідливих та уражаючих факторах

Термічні опіки. Хімічні опіки. Бойові вогнесуміші. Ураження струмом. Дія іонізуючого випромінювання. Отруйні речовини (природні, хімічні). Виконання завдання з надання допомоги при дії шкідливих факторів: холод (траншейна стопа, переохолодження, обмороження); тепловий удар; бойовий стрес – тут все зрозуміло. Стосовно цих пунктів детальніше можна знайти інформацію на сайті проекту “Медсанбат” в Матеріалах для спеціалістів. Що до Бойового стресу – рекомендовано, щоб в інструкторській команді був практичний психолог, або ж щоб такий спеціаліст був залучений зі сторони. На справді, сприйняття бійцями бойової ситуації – це один з найважливіших пунктів, на який повинна виділятись не менша увага, ніж на тактичну медицину.

9. Виконання завдання з надання допомоги при шокових станах спричинених втратою крові або травмою, асистент медика

Дії бійця повинні зробити його важливою ланкою рятування постраждалого, яким вже займається санітар, або медик. Даний пункт розглядається у випадку збільшеного об’єму часу, що виділений на навчання і включає загальний огляд функцій санітара, щоб полегшити координацію підрозділу при роботі з пораненим.